Іноземні фонди взяли участь у 55,6% угод українського Defense Tech із розкритими інвесторами

Іноземний капітал в українському Defense Tech — уже не поодинокі гучні угоди. За підрахунками Raiseward Ventures, міжнародні венчурні фонди брали участь щонайменше у 55,6% досліджених інвестиційних раундів із розкритими інвесторами за 2025 рік. Але хто саме вкладає гроші в українські оборонні технології, які розробки привертають увагу фондів зі США та Європи?

У 2025 році українські оборонно-технологічні компанії залучили $105,2 млн публічно розкритих інвестицій. А вже у 2026-му на ринку з’явилися нові великі раунди. Міжнародні інвестори дедалі частіше фігурують серед учасників фінансування українських розробок, однак самі суми ще не показують, наскільки системною стала їхня присутність.

Для засновників Defense Tech-стартапів важливо розуміти не лише обсяги капіталу, а й те, які фонди готові інвестувати, які технологічні напрями привертають їхню увагу та як змінюються вимоги до компаній, що претендують на міжнародне фінансування.

Щоб оцінити масштаби цієї тенденції, Raiseward Ventures проаналізувала публічно оголошені інвестиційні події 2025 року, перевірила склад і географію інвесторів та відокремила венчурні раунди від інших форм фінансування. А угоди 2026 року розглянула окремо – як свідчення того, як розвивається міжнародний інтерес до українського Defense Tech і які можливості він відкриває для компаній.

Чому важливо рахувати угоди, а не лише мільйони

Публічна дискусія про інвестиції в український Defense Tech зазвичай зосереджується на загальному обсязі залученого капіталу. За даними UCDI Investor Club, публічно розкриті інвестиції у 2025 році становили $105,2 млн — порівняно з $28,7 млн у 2024 році та $1,1 млн у 2023-му. Обсяг фінансування зріс майже у 3,7 раза за рік і майже у 96 разів порівняно з 2023-м.

Водночас KSE Institute оцінює обсяг фінансування оборонно-технологічних компаній та стартапів у 2025 році приблизно у $129 млн, з яких $51 млн припадало на equity-інвестиції, а $78 млн — на гранти. Ці показники не суперечать один одному автоматично: вони використовують різні методології та охоплюють різні інструменти фінансування.

Однак жоден із цих показників не дає прямої відповіді на запитання, яке цікавить засновників Defense Tech-стартапів:

Чи залучають компанії, подібні до моєї, іноземні венчурні фонди? І якщо так, то які саме інвестори готові працювати з українськими розробниками?

Щоб відповісти на це запитання, Raiseward Ventures зібрала публічно оголошені інвестиційні раунди українських Defense Tech-компаній за 2025 рік і проаналізувала їхніх учасників. Для кожної угоди перевіряли склад інвесторів та країни, з якими пов’язані їхні інвестиційні структури. Випадки, коли учасників фінансування не розкривали, враховували окремо, щоб не прирівнювати відсутність інформації до відсутності іноземного капіталу.

Окремо визначили, які компанії вважати українськими: до вибірки включали бізнеси з українськими засновниками або технологіями українського походження, що мають суттєву операційну чи дослідницьку діяльність в Україні. Це дозволило врахувати й компанії з міжнародною юридичною структурою, які продовжують розробляти оборонні технології в Україні.

Такий підхід дає змогу оцінити не лише обсяги інвестицій, а й реальну присутність міжнародних фондів серед інвесторів компаній, які працюють в українському Defense Tech.

Українські Defense Tech-компанії, що залучили іноземні венчурні фонди у 2025 році

Щоб з’ясувати, наскільки активно міжнародні венчурні фонди інвестують в український Defense Tech, ми проаналізували публічно оголошені інвестиційні події за 2025 рік. Основою дослідження став відкритий реєстр Defense Valley News, у якому було відібрано 24 повідомлення про фінансування українських оборонно-технологічних компаній.

Метою аналізу було не просто підрахувати залучені кошти, а встановити, які саме компанії отримують інвестиції від іноземних фондів, хто стоїть за цими інвестиціями та з яких країн походять інвестиційні структури.

Початковий реєстр охоплює різні форми фінансування, тому не всі його записи можна автоматично вважати окремими венчурними раундами. З вибірки виключили два корпоративні придбання: купівлю контрольних часток у Babka та Kvazar компанією TAF Industries. Крім того, два повідомлення про фінансування Norda Dynamics консервативно об’єднали в один випадок, щоб уникнути можливого подвійного підрахунку.

Після цих коригувань залишилася 21 інвестиційна подія. Ще у трьох випадках — UADamage, Drill та Huless — інвесторів не було названо. Ці події врахували окремо, адже відсутність інформації не означає відсутності іноземного капіталу.

Отже, для основного розрахунку залишилося 18 подій з установленими інвесторами. У десяти з них ми ідентифікували участь іноземних венчурних фондів.

Таким чином, іноземні венчурні фонди брали участь щонайменше у 55,6% досліджених подій із розкритими інвесторами — 10 із 18. Якщо врахувати всі 21 подію очищеної вибірки, зокрема й випадки з нерозкритими інвесторами, частка підтвердженої міжнародної венчурної участі становитиме 47,6%. Обидва показники характеризують конкретну вибірку публічних інвестиційних подій, а не всі угоди українського Defense Tech.

Показовим прикладом є Swarmer, яка у вересні 2025 року оголосила про залучення $15 млн у раунді Series A під керівництвом американської Broadband Capital Investments. Компанія розвиває програмне забезпечення для автономної координації безпілотних систем. Цей раунд демонструє інтерес міжнародних інвесторів до технологій, які можна масштабувати на різні апаратні платформи.

Інший приклад — Green Flag Ventures. Фонд фігурує серед інвесторів HIMERA, Falcons і Teletactica — компаній, які працюють із тактичним зв’язком, радіочастотним виявленням та передаванням даних у складних умовах.

Участь 1991 Ventures у фінансуванні The Fourth Law також ілюструє важливу особливість географії капіталу: фонд може мати засновників українського походження, але діяти через іноземну інвестиційну структуру. Тому в дослідженні враховували не лише походження команди фонду, а насамперед його юрисдикцію. Серед інших прикладів — Dropla Tech, що розробляє технології виявлення мін та прихованих загроз, і Deftak, яка працює над високоточними боєприпасами для безпілотників.

Разом ці угоди показують, що міжнародний венчурний капітал присутній не лише у фінансуванні виробників безпілотників. Інвестиційний інтерес охоплює автономні системи, захищений зв’язок, сенсори, радіоелектроніку та оборонне програмне забезпечення.

Угоди з нерозкритими інвесторами

Не всі українські Defense Tech-компанії розкривають склад інвесторів після залучення фінансування. У вибірці Raiseward Ventures за 2025 рік виявлено три такі випадки.

Відсутність інформації про інвесторів не означає відсутності іноземного капіталу. Тому ці угоди враховано окремо, а результати дослідження представлено двома показниками: 55,6% (10 із 18) — серед подій із відомими інвесторами та 47,6% (10 із 21) — серед усіх подій очищеної вибірки.

Окремий облік нерозкритих угод дозволяє уникнути необґрунтованих висновків і точніше оцінити присутність міжнародного капіталу. Дослідження підтверджує участь іноземних венчурних фондів щонайменше у десяти інвестиційних подіях 2025 року, однак фактична кількість таких випадків може бути більшою.

Чому іноземні інвестори обирають українські компанії Defense Tech

Українські Defense Tech-компанії привертають увагу міжнародного венчурного капіталу завдяки поєднанню трьох факторів: практичної перевірки технологій, швидкого циклу їх удосконалення та потенціалу масштабування за межами українського ринку.

Для інвестора принципове значення має не лише ефективність рішення в бойових умовах, а й можливість перетворити його на комерційно стійкий продукт — із прогнозованим попитом, захищеною технологією та перспективами міжнародних продажів.

Таким чином, досліджені угоди свідчать про інтерес іноземних фондів не лише до готових оборонних платформ, а й до українських технологій, які можуть масштабуватися як самостійні продукти або компоненти складніших систем. Саме поєднання підтвердженої практичної цінності та комерційного потенціалу формує їхню інвестиційну привабливість.

2026 рік: нові інвестиції та перспективи українського Defense Tech

У 2026 році міжнародний інтерес до українських оборонних технологій продовжив зростати. Зокрема, UFORCE залучила $50 млн за участю Shield Capital, Lakestar та інших інвесторів. Buntar Aerospace оголосила про два раунди — $10,4 млн у березні та $16 млн у жовтні. Серед інших публічно оголошених угод — фінансування Osavul на €8,5 млн, Farsight Vision на €7,2 млн та DoD Solution на $2,1 млн. Ці угоди свідчать про готовність інвесторів фінансувати українські Defense Tech-компанії на рівні десятків мільйонів доларів.

У червні 2026 року виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко озвучив прогноз приблизно $200 млн приватних інвестицій у Defense Tech за 2026 рік. Він також припустив можливість зростання до близько $500 млн за умови відкриття експорту.

Raiseward Ventures виділяє три фактори, які визначатимуть подальші перспективи сектору: